Відома різдвяна казка в казці. “Лускунчик і Мишачий король”, Ернст Теодор Амадей Гофман.
Реальне (життя родини Штальбаумів) і казкове (історія Лускунчика) переплітаються так по-мистецькому, що можна заплутатися в здогадках: чи це війна іграшок і мишей приснилася Марі, чи це було насправді. Лускунчик – лялька чи зачарована людина. Інакше кажучи, у святкову ніч дива трапляються.
Підпишіться на канал “СВІТ КАЗОК” в YouTube.
➡️ Підтримати проєкт “СВІТ КАЗОК”: https://www.svitkazok.in.ua/donate/
➡️ Instagram: https://www.instagram.com/svit.kazok/…
➡️ Вебсайт: https://www.svitkazok.in.ua
➡️ Facebook: https://www.facebook.com/svit.kazok/
Лускунчик українською слухати онлайн:
“ЛУСКУНЧИК і МИШАЧИЙ КОРОЛЬ” (Уривок)
А насправді Марі тому не хотіла йти від ялинки, що побачила там те, чого раніше не помічала. Коли Фріц забрав своїх гусарів, які вишикувалися під самим віттям, на видноті опинився прецікавий маленький чоловічок, що стояв тихо й скромно, немов спокійно чекав, коли надійде його черга. Чоловічок таки справді був прецікавий, хоч не вдався ані зростом, ані поставою, — трохи задовгий кремезний тулуб не дуже пасував до коротких, тоненьких ніжок, і голова теж була завелика. Одне слово, чоловічок був не вельми вродливий, зате надолужував на вбранні: зразу було видно, що він освічений і має добрий смак. Він був одягнений у гарний, бузкового кольору доломан* із білими позументами й ґудзиками і в гусарські рейтузи, а такі чобітки, як у нього, навряд чи доводилося коли взувати будь-якому студентові або й офіцерові. Вони так щільно облягали його тендітні ніжки, наче були намальовані на них.
Ще різдвяні аудіоказки:
Сталася ця історія напередодні Нового року, коли дива трапляються скрізь і повсякчас, бо такий вже це час.
Автор: Ольга Зозуля
залишити коментар