казки про зиму

Чотирнадцяте лютого не передбачало нічого романтичного. Принаймні мені… Помінявшись вихідними, я зголосилася підмінити Неллі в магазині (працюю я в ювелірній крамниці ‘Soulmate’* на 3-й Авеню), – у неї сьогодні романтична вечеря з хлопцем. А я «все одно це свято терпіти не можу».

«Якщо лише в тебе є очі, ти скрізь побачиш блискучі цукатові гаї, прозорі марципанові замки – одне слово, найдивовижніші, найчудовіші речі».

“Знову Різдво без снігу” -, сумовито подумала Марісоль, дивлячись у вікно. Надворі було темно, лише де-не-де світилися віконця сусідніх хатин і мерехтіли зорі.