“Хатка в березовому лісі”, Михайло Стельмах
Колись давно-давно біля самого лісу, де протікає річка Снивода, жили собі дід та баба. В них було невелике поле, огород і зелений-зелений лужок.
У полі дід сіяв жито, пшеницю, просо, гречку і всяку пашницю. В огороді бабуся садила картоплю, капусту, огірки, цибулю, соняхи, квасолю, сіяла моркву, петрушку, чорнушку, мак і навіть пастернаку
А на зеленому-зеленому лужку паслась або гралась живність і стояли високі стіжки сіна, на яких любили відпочивати або пританцьовувати лелеку.
І мали дідусь та бабуся в своєму господарстві гарненького бокастенького коника з синіми очима, однорогу корівку, яка загубила другий ріг, боронячись од вовка, собаку Рябка, цапка — білого клубка, круторіжка ба-ранця-молодця, з десяток курей і півня-співця. Півень був наче мальований, мав оттакенні вогнисті крила і дуже пишався сам собою, своїм гребенем і голосом. Він завжди прокидався ще до схід сонця і голосним співом нагадував усім, що головне вранці — вмивання, одягання, прибирання і снідання.
— Так-так-так,— погоджувався на річці крижень, який мав на крилах чудові сині дзеркальця.
Після сніданку дідусь запрягав у воза коника і їхав працювати на поле, бабуся ішла щось садити чи полоти на огород, кури сідали на гнізда нести яєчка, Рябко слідкував, щоб на подвір’я з лісу не проскочила лисичка-сес-тричка, півень брав косу чи граблі й гордовито ішов, як справжній косар, на лужок, а цапок — білий клубок з ба-ранцем-молодцем справляли то повітку, то обору, то комору, бо вони були вмілими теслями і завжди казали, що сокира і пилка дуже гарна спілка.
Славно, у приязні та дружбі, жило все наше лісове товариство, не сподіваючись нізвідки ніякого лиха. Та лихо не спало.
МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ “Хатка в березовому лісі”
🟡 ЧИТАЄ: ВІКА ВІКІВНА (Вікторія Ткачук)
ЕMAIL: vikivnavika@gmail.com
FACEBOOK: https://www.facebook.com/profile.php?…
INSTAGRAM: https://www.instagram.com/vika_vikivn…
🟡 СВІТ КАЗОК (АУДІОКАЗКИ УКРАЇНСЬКОЮ):
Сайт: https://www.svitkazok.in.ua/
Сторінка в Instagram: https://www.instagram.com/svit.kazok…
Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/svit.kazok/…
Канал в Telegram: https://t.me/svitkazok
🟡 ПІДПИСУЙТЕСЬ на канал на YouTube:https://www.youtube.com/c/SvitKazok…
Більше казок українських авторів:
“РІЗДВЯНЕ ДИВО” (Марія Солтис-Смирнова)
Ось так щороку. Кухня, кухня, знов кухня. Кутю замочити, пляцків напекти, рибу замаринувати, грибну юшку зварити. Узвар не забути, пампухів намісити. Йой, голубці!
Бабуся Дарка тихо бурмотіла собі під ніс, поки займалася тими всіма приготуваннями.
“Пригоди кота Мартина”, автор – Дмитро Павличко
Кіт Мартин мишей не їсть.
А за рибою аж плаче.
За одну щупачу кість
Плем’я дав би він мишаче.
Він учився риб ловить.
Входив довго в ту науку.
І в одну прекрасну мить
Витягнув із річки щуку.
ВЕДМЕДИК МИХАСЬ (авторка – Надія Красоткіна)
Казка про правила протипожежної безпеки
В лісі, у великій хаті,
Де електрика і газ,
Проживали мама, тато,
Бабця і малий Михась.
Ці ведмеді працьовиті,
Дружно й весело жили.
Всі завжди ходили ситі
Й дуже добрими були.
Аудіоказка українською мовою “Папуга і Ластівка”, Людмила Олександрук
В одній добропорядній сім’ї жив собі папуга, і був у нього маленький, але дуже затишний будиночок. А в тому будиночку чого тільки не було: і жердинка, на якій папуга любив подрімати після смачного обіду, і люстерко, в якому він часто милувався своїм відображенням, і гойдалка, щоб гойдатися для покращення настрою.
ЧАРІВНИЙ ТИРАМІСУ (Лі Ольгерсон)
Напередодні новорічних свят відбуваються дивовижні речі. Я це знаю достеменно після одного випадку, який стався зі мною у переддень Різдва.
Мені тоді щойно виповнилося тринадцять років. Вік чарівних очікувань та незламної надії на добро.
Канікули того року настали раніше запланованих дат через нетрадиційно холодну погоду. Двадцять п’ять градусів мінус – це вам не жарти. Як я любила канікули і як не терпіла школи!
залишити коментар