А синичка на зиму і не заснула, і не відлетіла. Не заснула тому, що взагалі ніхто з пташок не хотів ховатися в темні нори та засинати. Але й відлітати вона не хотіла, хоч казали інші птахи, що в далеких теплих краях цілий рік, навіть узимку, цвітуть квіти і всякої комашні завжди досхочу.
— Ти замерзнеш тут, чепурушко,— казали солов’ї, які відлітали найраніше. Це були найкращі співці в лісі, і, напевно, вони так поспішали, бо боялися за свої голоси, як би не втратити їх на морозі. — Летімо швидше з нами!
— Ти вмреш з голоду, під снігом нічого не знайти, — говорили журавлі, розправляючи дужі, широкі крила. — Нам сумно, але треба летіти! — І вони жалібно закурликали.
“Я маленька, мені небагато треба”, — подумала синичка.
Автор – Оксана Іваненко, “СИНИЧКА”
Слухати аудіоказку “Синичка” :
Читає: Віка Віківна (https://www.instagram.com/svit.kazok/)
🇹 🇪 🇱 🇪 🇬 🇷 🇦 🇲 https://t.me/svitkazok
Підписуйтесь на канал “СВІТ КАЗОК”: http://www.youtube.com/c/SvitKazok
П і д т р и м а т и проєкт “СВІТ КАЗОК”: https://www.svitkazok.in.ua/donate/
Вебсайт: https://www.svitkazok.in.ua
Facebook: https://www.facebook.com/svit.kazok/
Оксана Іваненко “БУРУЛЬКА”
Я зробилася холодною крижаною бурулькою і примерзла до цієї старої ринви. Отак і заворожила мене люта Зима… Ні, я ніколи не думала, що може бути так холодно на світі. Усі казали, що я дуже гарна, і ялинки навіть сердилися на стару ринву, що я прикрашаю її, а не їх. Але навіщо була мені моя краса, коли я лишалася холодною нерухомою крижинкою? Як я заздрила сніжинкам, що літали в повітрі! І я не могла, не могла чекати до весни! Це ще так довго!
залишити коментар