ОСТРІВ СКАРБІВ (Р.Л. Стівенсон)

«О́стрів скарбі́в» (англ. «Treasure Island») — пригодницький роман шотландського письменника Роберта Луїса Стівенсона. Твір вперше надруковано в 1881 і 1882 роках на сторінках дитячого журналу «Young Folks». Спочатку роман називався «Корабельний кухар».

слухати казку

×

слухати пауза закрити

Окремою книгою вийшов 1883 року вже під назвою «Острів скарбів». «Дитинство моє, щиро кажучи, було безрадісне. Жар, марення, безсоння, тяжкі дні, нескінченні ночі», — згадує про себе письменник. Щоб якось розважитись, хлопчик обкладав своє ліжко іграшками і придумував різноманітні ігри. Любов до ігор Стівенсон зберіг на все життя. Уже в зрілому віці, хворий на туберкульоз, змушений майже весь час лежати в ліжку, — вдома, Стівенсон розпочинав цікаві ігри зі своїм пасинком. Вилізши на горище, він накреслив на підлозі карту уявного острова і вигадав дуже цікаву історію про піратів та багатий скарб.

Описаний Стівенсоном Острів Скарбів трохи схожий на острів Ісла-де-ла-Хувентуд (у перекладі з іспанської — острів Юності). Він розташований на відстані 70 км від Куби та раніше називався Пінос (у перекладі — Сосновий острів). Напевно, Стівенсон використовував легенди про піратів, які дуже часто відвідували острів — адже цілих 300 років Пінос був притулком для піратів (Вікіпедія)

Ілюстрації до книги “Острів скарбів” від George Varian

– Джім, – сказав він нарешті, – ти бачив сьогодні того моряка? – Чорного Пса? – спитав я. – Атож, Чорного Пса, – відповів він, – то дуже поганий чоловік, але ті, що послали його, ще гірші. Слухай: якщо мені не пощастить вибратися звідси й вони надішлють мені чорну мітку, то знай, що вони полюють на мою скриню. Сідай тоді на коня… Ти ж умієш їздити верхи, правда? Сідай, кажу, тоді на коня й жени щодуху… Ну, тепер мені все одно… Мчи хоч до цього лікаря, до швабри, й перекажи йому, щоб він свистів усіх нагору – суддів там і різних присяжних – і накрив би тут, на борту «Адмірала Бенбоу», всю стару зграю Флінта, всіх до єдиного, скільки їх ще лишилося живими. Я був першим штурманом старого Флінта. Першим штурманом! І тільки я знаю те місце. Він сам усе передав мені в Саввані, коли лежав, умираючи, як ось я тепер. Але ти не вчиняй галасу, поки вони не пришлють мені чорної мітки чи поки ти не побачиш знову цього Чорного Пса або моряка на одній нозі. Одноногого моряка, Джім, бійся найдужче! – А що це за чорна мітка, капітане? – спитав я. – Це виклик, братику, так би мовити, повістка на суд.

(Роберт Луїс Стівенсон “ОСТРІВ СКАРБІВ”)

ІНШІ АУДІОКНИГИ ПРО ПРИГОДИ:

“МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА” (Джонатан Свіфт)

Аудіокнига українською мовою про неймовірні пригоди лікаря Лемюеля Гуллівера. Аудіоказка про подорож до казкової  Ліліпутії, Бробдінгнегу  та інших чарівних країн.

Аудіозаписи книги “Мандри Гуллівера” поділені на невеликі частини за розділами для комфортного прослуховування.

Пеpше видання книги вийшло в 1726–1727 pоках у Лондоні У формі фантастичної оповіді про подорожі Гуллівера до різних вигаданих країн письменник жорстоко висміює державний лад та суспільні порядки сучасної йому Англії, виступаючи непримиренним ворогом брехні, лицемірства й тиранії. «Мандри Гуллівера» сприймаються дуже актуально і сьогодні, адже світ і люди в ньому майже не змінюються майже в кожній країні, зокрема і в нашій.

“ВІТЕР У ВЕРБАХ”, Кеннет Грем

Весела і мудра повість-казка англійського письменника К. Грехема (1859 — 1932) сповнена тонкої іронії до капіталістичної цивілізації. Книжка обстоює прості, але вічні цінності життя — дружбу, безкорисливість, взаємодопомогу, радість жити в гармонії з природою, засуджує агресивність та вседозволеність.

• “Що не кажи, а у вільний день найкраще, певно, не те, що сам відпочиваєш, а те, що бачиш, як ревно працюють інші.” (“Вітер у вербах”, Кеннет Грем)
• “Те, чого вона не має, чи й варто мати, а те, чого вона не знає, не варто знати.” (“Вітер у вербах”, Кеннет Грем)

ВІННІ-ПУХ ТА ЙОГО ДРУЗІ

Популярна повість-казка класика англійської дитячої літератури Алана Мілна (1882—1956) про симпатичного плюшового ведмедика та його друзів.