
Популярна повість-казка класика англійської дитячої літератури Алана Мілна (1882—1956) про симпатичного плюшового ведмедика та його друзів.
ВІННІ-ПУХ ТА ЙОГО ДРУЗІ
Автор – Алан Олександр Мілн
Переклад українською – Леонід Солонько
Ілюстрації –
Ілюстрації – Борис Діодоров
Слухати аудіоказку “Вінні-Пух та його друзі” онлайн
1.ПРИГОДА ПЕРША,
У якій ми знайомимось з Вінні-Пухом та не тими Бджоламиигода ПЕРША: (Алан Александр Мілн “Вінні-Пух та його Друзі”)
2.ПРИГОДА ДРУГА,
У якій Вінні-Пух пішов у гості, а потрапив у безвихідь (Алан Александр Мілн “Вінні-Пух та його Друзі”)
💛 Підтримати проєкт СВІТ КАЗОК: 4149 4991 2480 7361(Приват Банк)
💛 ЧИТАЄ: Вікторія Ткачук
ЕMAIL: vikivnavika@gmail.com
FACEBOOK: https://www.facebook.com/vikavikivna/
INSTAGRAM: https://www.instagram.com/vika_vikivna/
💛 СВІТ КАЗОК (АУДІОКАЗКИ УКРАЇНСЬКОЮ):
Сайт: https://www.svitkazok.in.ua/
Сторінка в Instagram: https://www.instagram.com/svit.kazok/
Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/svit.kazok/
Канал в Telegram: https://t.me/svitkazok
💛 ПІДПИСУЙТЕСЬ на канал на YouTube: https://www.youtube.com/c/SvitKazok
3.ПРИГОДА ТРЕТЯ,
У якій Пух та Паць пішли на лови і ледь-ледь не зловили Бабая (Алан Александр Мілн “Вінні-Пух та його Друзі”)
4.ПРИГОДА ЧЕТВЕРТА,
У якій Іа-Іа губить хвіст, а Пух його знаходить
ПРИГОДА П’ЯТА,
У якій Паць зустрічається зі Слонопотамoм
У якій Іа-Іа на день свого народження одержує два подарунки
ПРИГОДА СЬОМА,
У якій Кенга та Крихітка Ру з’являються в лісі, а Пацеві нежданно-негадано намилюють шию
– Підемо в експедицію. Усі, – сказав Крістофер Робін. Він звівся на ноги, обтрусився і додав: – Дякую, Пуше.
– Підемо в ЕХ-СПОТИКЦІЮ? – з цікавістю перепитав Пух. – Здається, такого я ще не бачив, не чув і не їв. А де вона, ця ЕХ-СПОТИКЦІЯ?
– Експедиція, дурненьке ведмежа. Не “ех”, а “е-к-с”, розумієш, “ка-ес”!
– А-а, – сказав Пух. – Ясно.
Та насправді йому нічого не було ясно.
– І в експедиції ми мусимо не спотикатися, а шукати й відкрити Північний полюс.
– А-а! – знову сказав Пух. – Ясно. А що таке Північний полюс?
9. ПРИГОДА ДЕВ’ЯТА,
У якій Паць із усіх усюд оточений водою
Дощ хлюскотів, хлюскотів і хлюскотів. Паць сказав собі, що ніколи за все своє життя – а йому було страшенно багато років: може, три, а може, навіть цілих чотири! – ніколи-ніколи він ще не бачив стільки дощу одразу. А дощ усе періщив – з ранку до ночі, день за днем, день за днем…
“От якби, – думав Паць, визираючи з віконця, – от якби я гостював у Пуха чи в Крістофера Робіна, чи навіть у Кролика, коли почався дощ, тоді мені весь час було б весело. А так сиди тут сам-один мов палець і думай-гадай, коли ж то цей дощ ущухне!”
Якою має бути «правильна українська мова»? Чи загрожують їй іншомовні впливи, а якщо загрожують, то в якій частині мовної системи й наскільки? Яку мову ми передамо нащадкам? Ці й подібні питання, що десятиліттями не втрачають своєї актуальності, спонукають до періодичного оновлення, перегляду й доопрацювання правописного кодексу, граматики й словників. Спадкоємність у мові — це зв’язок між поколіннями, які жили, живуть і житимуть в Україні. Пошук балансу між системними параметрами сучасної мови, з одного боку, й різночасовими прикметами української мовної традиції, з другого боку, — найскладніше із завдань, що поставали перед творцями національного правопису на кожному з етапів його розвитку. Нова редакція правопису є кроком до розв’язання цього завдання з позицій історичної й етнографічної соборності української мови й української нації.
Дякую за чудову казочку! Слухаємо не в перший раз, але задоволення від неї отримаємо постійно!