Почнемо з того, що Марлі помер. І годі було в цьому сумніватися.
Свідоцтво про його поховання підписали священик, паламар, власник похоронного бюро і старший гробар. Його підписав Скрудж. А будь-який документ мав на біржі вагу, якщо Скрудж доклав до нього руку.
Чотирнадцяте лютого не передбачало нічого романтичного. Принаймні мені… Помінявшись вихідними, я зголосилася підмінити Неллі в магазині (працюю я в ювелірній крамниці ‘Soulmate’* на 3-й Авеню), – у неї сьогодні романтична вечеря з хлопцем. А я «все одно це свято терпіти не можу».
Повість-казка відомого італійського письменника Джанні Родарі (1920—1980) «Подорож Голубої Стріли», написана в захоплюючій і легкій манері, розповідає про різдвяну чарівну подорож іграшкового потяга під назвою «Голуба Стріла» та його лялькових пасажирів.
Був сонячний ранок напередодні Різдва. Одяг Мікі був не дуже теплим. Його ялинка була не надто розкішною. А його кишені були порожніми, як шкарпетки, розвішані біля камінів в очікуванні подарунків.
Цілий тиждень перед Новим Роком у полях бушувала хуртовина. В лісі намело стільки снігу, що ні Їжачок, ні Ослик, ні Ведмедик цілий тиждень не могли вийти з хати.
Останній день перед Різдвом минув. Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки. Місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям та всьому світові, щоб усім було весело колядувати й славити Христа.
В одного ледачого й злого хазяїна був віл. Роботящий віл був, багато роботи всякої робив, а вола за все це в холодній повітці держали й харчі погані давали йому.
“Знову Різдво без снігу” -, сумовито подумала Марісоль, дивлячись у вікно. Надворі було темно, лише де-не-де світилися віконця сусідніх хатин і мерехтіли зорі.
Жили собі двоє милих далматинців, яких звали Пертіта та Понго. Вони мешкали в затишній квартирі у Лондоні разом зі своїми господарями Анітою та Роджером.
Усі казали, що я дуже гарна, і ялинки навіть сердилися на стару ринву, що я прикрашаю її, а не їх. Але навіщо була мені моя краса, коли я лишалася холодною нерухомою крижинкою? Як я заздрила сніжинкам, що літали в повітрі!
“Жила-була Сніжинка” Казка про природу. Казка про Сніжинку. ❄️Авторка: Надія Красоткіна Надія Григорівна Красоткіна (у дівоцтві: Шайнюк; нар. 26 серпня 1946, Ковель, Волинська область, Українська […]
– Добрі вчинки завжди дістають нагороду, – відказав на це дідусь, простягнувши хлопчикові кольоровий олівець.
-Тримай і уважно мене послухай! Це -чарівний олівець. Він може виконати будь-яке бажання, варто лишень написати його на клаптику паперу й кинути за вітром. Та завваж, що він здійснює лише одне бажання!
Безстрашна й невгамовна принцеса Анна вирушає на пошуки своєї сестри Ельзи, котра крижаною магією перетворила королівство Арендел на царство вічної зими.
Зимова казка. Казка про зиму “Чи буває зима?”, автор – Олександр Хоменко. Жила-була собі Мишка. Якось пішла вона в поле, нажала колосків, та й повертається […]
Реальне (життя родини Штальбаумів) і казкове (історія Лускунчика) переплітаються так по-мистецькому, що можна заплутатися в здогадках: чи це війна іграшок і мишей приснилася Марі, чи це було насправді.
Казка розповідає історію дітей Герди і Кая, що дружили до того зимового дня, коли в очі Кая влучив уламок диявольського дзеркала і змінив його світогляд таким чином, що все гарне і добре він сприймав тепер як потворне та погане.