Ніч перед РІЗДВОМ

“Ніч перед Різдвом” – аудіокнига українською мовою

Автор: Микола Гоголь

✨ Читає – Віка Віківна (https://www.instagram.com/svit.kazok/)

✨ 🇹‌ 🇪‌ 🇱‌ 🇪‌ 🇬‌ 🇷‌ 🇦‌ 🇲‌ https://t.me/svitkazok

✨Підписуйтесь на канал “СВІТ КАЗОК”: http://www.youtube.com/c/SvitKazok

Не встиг вийти за поріг, і ось, хоч око виколи!”

“То ти, куме, ще не був у дяка в новій хаті?” говорив козак Чуб, виходячи з своєї хати, до сухорлявого, високого, в короткій кожушині мужика з одрослою бородою, яка свідчила, що вже тижнів зо два чи й більше не торкався до неї скісок, яким звичайно мужики голять бороди, не маючи бритви. “Там тепер буде добра пиятика!” провадив далі Чуб, скрививши в усмішку обличчя. “Якби тільки нам не спізнитись!”
При цьому Чуб поправив свій пояс, що тісно підперізував його кожуха, насунув глибше свою шапку, стиснув у руці батіг — страх та кару для в’їдливих собак, але, глянувши вгору, зупинився… “Що за дідько! Дивись! Дивись, Панасе!..”

“А що?” промовив кум і підняв свою голову теж догори.
“Як то що? місяця нема”.
“Що за лиха година! справді нема місяця”.
“То ж бо й воно, що нема!” вимовив Чуб з деякою досадою на незмінну байдужість кумову: “тобі, мабуть, і за вухом не свербить”.
“А що мені робити!
“Треба ж було” провадив далі Чуб, утираючи рукавом вуси: “якомусь дідькові, бодай йому не довелося, собаці, зранку чарку горілки випити, — устряти!.. Далебі, начебто на сміх… Навмисно, сидівши в хаті, дивився у вікно: ніч — навдивовижу. Ясно; сніг виблискує проти місяця. Все було видно, як удень. Не встиг вийти за поріг, і ось, хоч око виколи!”

Тут сіла вона на лаву й знову глянула в дзеркало й стала поправляти на голові свої коси.

Поглянула на шию, на нову сорочку, вишиту шовком, і тонке почуття самовдоволення з’явилося на устах, на свіжих щічках і відсвітилося в очах.
“Дозволь і мені сісти біля тебе!” сказав коваль.
“Сідай”, промовила Оксана, зберігаючи на устах та у вдоволених очах те саме почуття.
“Чарівна, люба Оксано, дозволь поцілувати тебе!” промовив підбадьорений коваль і пригорнув її до себе, наміряючись поцілувати; та Оксана відхилила свої щоки, що були вже на непримітній віддалі від губ коваля, і відіпхнула його. “Чого тобі ще хочеться? Йому як мед, то й ложку! Геть від мене, в тебе руки цупкіші за залізо. Та й сам ти пахнеш димом. Я думаю, геть мене забруднив сажею”.

“Здорова будь, Солохо!” сказав, увіходячи до хати, Чуб.

“Ти, може, і не чекала мене, га? правда ж, не чекала? може, я перебив…” провадив далі Чуб, показуючи на обличчі жартівливу та значущу міну, яка заздалегідь давала знати, що неповоротна голова його трудилася й готувалася пустити який-небудь ущипливий і химерний дотеп. “Може, ви тут і розважалися з ким-небудь!.. може, ти кого-небудь і сховала вже, га?” і захоплений таким своїм зауваженням, Чуб засміявся, тішачись у душі, що він один тільки користується з доброї прихильності Солохи. “Ну, Солохо, дай тепер випити горілки. Я думаю, в мене горло замерзло від проклятого морозу. І послав бог таку ніч перед Різдвом! Як здійнялася, чуєш, Солохо, як здійнялася… Ото задубіли руки: не розстебну кожуха! Як здійнялася метелиця…”

1. “Ніч перед Різдвом” – аудіокнига українською мовою

(частина ПЕРША)

• “РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ”, автор – Марічка Крижанівська
• “Жила-була СНІЖИНКА” (Надія Красоткіна)
• “Зимівля звірів” (Українська народна казка)

2. “Ніч перед Різдвом” – аудіокнига українською мовою

(частина ДРУГА)