БУРУЛЬКА

zimovi-kazki-dlya-ditej-ukrainskoyu-movoyu-sluhati-audio-na-nich-onlajn-audiokazki-ukrainskoyu-ukrainian-fairy-tales-rizdvyani-kazki-oksana-ivanenko-buruljka
zimovi-kazki-dlya-ditej-ukrainskoyu-movoyu-sluhati-audio-na-nich-onlajn-audiokazki-ukrainskoyu-ukrainian-fairy-tales-rizdvyani-kazki-oksana-ivanenko-buruljka

Зимова казка про БУРУЛЬКУ, автор – Оксана Іваненко (АУДІОКАЗКА)

Окса́на Дми́трівна Іване́нко (31 березня (13 квітня) 1906, Полтава — 17 грудня 1997, Київ)  — українська дитяча письменниця та перекладачка.

“Бурулька”(зимова казка)

(Уривок)

Вранці сніг заблищав так, ніби зима жменями понасипала блискіток, і вони всі сяяли і промінилися.

А в садку, на тому розі будинку, де починалася ринва, з’явилася бурулька. Вона переливалася на сонці всіма кольорами райдуги. Вона була дуже гарна.

— Ви, напевне, з дорогоцінного каміння? — спитав її з пошаною маленький снігурчик.

“А може вона солодка, як цукерка”,— подумав один хлопчик. Адже усім малим дітям бурульки здаються солодкими, і їх хочеться посмоктати.

Він схопив паличку і почав кидати нею в бурульку. Хлопчик уже уявляв собі, як це він покаже всім дітям, що в нього є така гарна бурулька.

☃️ Читає – Віка Віківна (https://www.instagram.com/svit.kazok/)

☃️ 🇹‌ 🇪‌ 🇱‌ 🇪‌ 🇬‌ 🇷‌ 🇦‌ 🇲‌ https://t.me/svitkazok

Слухати аудіоказку “Бурулька” на YouTube:

☃️ Підписуйтесь на канал “СВІТ КАЗОК”: http://www.youtube.com/c/SvitKazok

Слухати АУДІО:

Аудіоказка “БУРУЛЬКА”, автор – Оксана Іваненко

☃️ П і д т р и м а т и проєкт “СВІТ КАЗОК”: https://www.svitkazok.in.ua/donate/

☃️ Instagram: https://www.instagram.com/svit.kazok/

☃️ Вебсайт: https://www.svitkazok.in.ua

☃️ Facebook: https://www.facebook.com/svit.kazok/

☃️ ЧИТАТИ онлайн

Отак і заворожила мене люта Зима… Ні, я ніколи не думала, що може бути так холодно на світі.
Усі казали, що я дуже гарна, і ялинки навіть сердилися на стару ринву, що я прикрашаю її, а не їх. Але навіщо була мені моя краса, коли я лишалася холодною нерухомою крижинкою? Як я заздрила сніжинкам, що літали в повітрі! І я не могла, не могла чекати до весни! Це ще так довго!
Бурулька замовкла, і раптом хлопчик відчув, що вона тане у нього в руках.
— Трошечки тепла в житті, і я знову оживаю,— долинув до нього тихий шепіт.— Я знову біжу далі, далі… Дякую тобі за тепло твоїх маленьких пустотливих рученят. Згадуй мене, коли плаватимеш у річці, коли бачитимеш росу, золотий дощик і білу хмарку.
І вже не було нічого в руках у хлопчика.
Та він зовсім не шкодував.

1 Trackback / Pingback

  1. Леся Українка БІДА НАВЧИТЬ - АУДІОКАЗКА українською - Світ Казок

залишити коментар

ваш email не буде відображено.


*