“Для чого людині серце?” , автор: Анатолій Дімаров
У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків. Весь свій вік — а жили вони дуже довго — чоловічки оті нічого не робили, бо їм не треба було ні їсти, ні пити, ані зодягатися: вони ж були дерев’яні, і найлютіший мороз не міг їм дошкулити.
Читає: Віка Віківна
🇹 🇪 🇱 🇪 🇬 🇷 🇦 🇲 https://t.me/svitkazok
Слухати казку Анатолія Дімарова “Для чого людині серце” (АУДІОКАЗКА):
— А що таке «серце»? — поцікавився відразу дерев’яний чоловічок.
Він підстрибував перед дівчинкою, що, знеможена, опустилась на землю, і зовсім не відчував утоми: адже у нього не було жодних м’язів.
— Серце? — задумалась дівчинка.— Це те, без чого не може жити людина.
— Покажи мені своє серце!
— Я не можу тобі його показати — воно в мене у грудях.
Чоловічок замислився — якщо він взагалі здатний був мислити,— потім запитав:
— А його дуже важко дістати?
— Його не дістають — з ним народжуються.
— Я теж хочу мати серце!
Мамине серденько (АУДІОКАЗКА):
Чи знаєш ТИ, що таке мамине серденько? Думаєш, воно таке, як на малюнку в енциклопедії? Ні, дитино, серце набагато більше. Цього не зобразиш на жодному малюнку. А головне, що у серці основне місце займаєш ТИ. Так-так, саме ТИ…
Дивне серце, правда? Поки Тебе не було, там поміщалося багато всього. Але після Твого народження це все потіснилось, і більшу частину серденька зайняла дитина. Саме діти є господарями маминого серденька.
І лише вони його можуть розбити.
залишити коментар