“МАРУСЯ”, Марко Вовчок

марко вовчок маруся аудіокнига українською мовою

Розповім вам про те, що давним-давно діялось в Україні, у глухому, але мальовничому і чудовому куточку цієї країни.

* * *

Розповім вам одну цікаву річ: чи знаєте ви, що, коли українець оселиться навіть у пустелі, то й там першої ж весни все оживе, розквітне?

* * *

Якби люди були схожі на худобу, їм би нічого не було потрібно, крім багатих пасовищ. Але людська душа прагне чогось більшого, вищого. Їй не досить самого хліба щоденного – тільки душевний спокій надасть йому справжнього смаку.

Читає – Віка Віківна

🇹‌ 🇪‌ 🇱‌ 🇪‌ 🇬‌ 🇷‌ 🇦‌ 🇲‌ https://t.me/svitkazok

1. МАРУСЯ (Марко Вовчок) – АУДІОКНИГА – частина ПЕРША:

2. Частина ДРУГА:

3. МАРУСЯ (Марко Вовчок) – АУДІОКНИГА – частина ТРЕТЯ:

4. МАРУСЯ (Марко Вовчок) – АУДІОКНИГА – частина ЧЕТВЕРТА:

Скажіть, хіба не буває так, що одні й ті самі страждання різним людям здаються різними: одному – нікчемними, іншому – великими? Та повірте мені, нема в світі нічого більш ніжнішого, як справжня сила…

5. МАРУСЯ – частина П’ЯТА:

Багато є у світі країн, що зазнали такого ж лиха і горя, як і Україна…
Є й такі, на які ще й досі намагаються накинути ярма…
І в кожному такому краю були і є свої Марусі – і життя, і смерть їхні подібні до н а ш о ї маленької Марусі.

Інші твори українських письменників:

“Ніякої ніколи ялинки у нас удома не було. Різдвяних свят ми теж чекали, але не для ялинки, — ми ходили до дядька й до дядини колядувати та щедрувати, носили бабусі вечерю. За це нам давано цукерок та по “золотій” копійці — для цього дядько та бабуся приберігали новіновісінькі копійки, “золоті”, як ми їх узивали.”

Кіт Мартин мишей не їсть.
А за рибою аж плаче.
За одну щупачу кість
Плем’я дав би він мишаче.

Жили собі двоє хлопчиків-близнят Вітя і Вова. Добре, здається, жили, щасливо. Щодня їли морозиво і цукерки. Ходили в дитсадок, де була гойдалка, каруселя і симпатична вихователька Галина Михайлівна.

Прокоментуй першим

залишити коментар

ваш email не буде відображено.


*