Сталося це на березі далекого і холодного Льодовитого океану.
Якось сердиті хвилі розбили велику крижану скелю. Пригріло сонечко, і крига почала повільно-повільно танути. Під кригою було замерзле Мамонтеня. Воно відігрілося на сонечку й ожило.
– Мамо! – покликало Мамонтеня, але йому ніхто не відповів. Воно почекало трохи, а потім пішло шукати маму.
“Мама для мамонтеняти”, Діна Непомняща
_____________________
Читає – Віка Віківна https://www.instagram.com/svit.kazok/
🇹 🇪 🇱 🇪 🇬 🇷 🇦 🇲 https://t.me/svitkazok
залишити коментар