– Ко-ко-ко! –чулося з всіх боків.
Але маленькому Яєчку навіть не хотілось відкривати оченята: у гніздечку було тепло і затишно.
І малюк охоче заснув.
Його розбудило щось дивне. Мами-курки не було поруч, а його схопило з трьох боків щось тепле, забрало з гніздечка і поклало між таких самих яєчок.
Всі вони погойдувались з боку в бік, коли їх несли.
Яскраве сонечко на блакитному небі спробувало зігріти яєчка у фартушку господині, а кілька курочок кинулись на захист своїх діток, але змінити щось не вдалось.
Найменше серед усіх Яєчко прокотилося з краю до краю, і вже готове було вискочити з фартушка, як господиня підняла вище фартушок:
– Ледь не розбила.
Яєчко злякалось. Воно не хотіло битися. Його бажанням було лише вернутися в тепле гніздечко до мами-курки.
– Скрип-скрип, –відчинились двері, пропускаючи господиню в хату.
Тут було тепліше, ніж на вулиці, чому наш малюк невимовно зрадів.
Але господиня пройшла до ще одних дверцят, відчинила їх, і на яєчок подуло холодом.
Одне за одним яйця виклали в холодильник, а дверцята закрились.
– Холодно і темно!– подумало наше Яєчко, і щоб зігрітися, щільніше притиснулось до сусіда, а тоді заснуло.
Тишу і прохолоду переривало лише відкривання дверей.

 ПРОДОВЖЕННЯ