Ілюстрація – Анатолій Василенко
Для молодшого шкільного віку
Павло Глазовий
НА ГОРОДІ СВЯТО, РАДОСТІ БАГАТО.
Одного прекрасного сонячного дня
На великому городі народилось Перченя.
Радів Перець-тато, радувалась мати,
Дуже веселилася рідня,
Бо було таке хороше, бо було таке потішне,
Бо було таке кумедне те маленьке Перченя.
АУДІОКАЗКА “ПЕРЧЕНЯ”, автор – Павло Глазовий
🟡 ЧИТАЄ: Вікторія Ткачук
ЕMAIL: vikivnavika@gmail.com
FACEBOOK: https://www.facebook.com/profile.php?…
INSTAGRAM: https://www.instagram.com/vika_vikivn…
🟡 СВІТ КАЗОК (АУДІОКАЗКИ УКРАЇНСЬКОЮ):
Сайт: https://www.svitkazok.in.ua/
Сторінка в Instagram: https://www.instagram.com/svit.kazok
Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/svit.kazok/…
Канал в Telegram: https://t.me/svitkazok
🟡 ПІДПИСУЙТЕСЬ на канал на YouTube: https://www.youtube.com/c/SvitKazok
“Хуха-Моховинка”, Василь Королів-Старий
Вона була останньою.
Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”. Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А граючись з іншими малими Хухами, радо приставала на всяку забавку, до якої її кликали. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи.
Коротко кажучи, це була дуже гарна Хушка, може, ліпша, як всі інші Хухи в тому лісі.
Звали її Моховинка.
“Бухтик з тихого затону”, Автор: Володимир Рутківський
“Електричка стрімко вилетіла з-за повороту і, стишуючи хід, плавно зупинилася біля перону. З переднього вагона вийшли дві жінки. Вони поставили на землю свої валізи і озирнулися.
На пероні було безлюдно. Лише за вікнами, в залі чекання, маячіло декілька пасажирів, та біля дверей багажного відділення про щось розмовляли залізничники.”
Григір Тютюнник “СТЕПОВА КАЗКА”
Ніхто вже не пам’ятає, відколи стоїть посеред степу отой Курінь —хатка не хатка, бо ні стін, ні вікон, ані димаря; одначе й стіжок нестіжок, бо двері є. А за дверима —холодний морок, грибами-поганками пахне та давніми дощами.
залишити коментар