САДЖО ТА ЇЇ БОБРИ (Сіра Сова)

Коли Велике Перо підняв звірят за пласкі хвостики й поклав у кошик, вопи вдихнули пахощі чистої підстилки, зовсім такої, як удома, знайшли ніжні бруньки й листочки, що їх пе могли роздобути самі, почули добрий, лагідний голос свого нового друга, згадали смачне молоко і зразу повеселіли.

ОСТРІВ СКАРБІВ (Р.Л. Стівенсон)

Лікар обережно розкрив конверт, і з нього на стіл випала карта якогось острова з позначенням довготи, широти, глибини моря біля берегів, з назвами бухт, мисів і заток. Взагалі тут було вказано все, що треба знати для того, аби безпечно підвести корабель до берега й кинути якір.

РУДЬКО або ЖИТТЄПИС ОДНОГО ПІВНЯ – Олег Ольжич

У цій неперевершеній оповіді ви зануритеся у світ півня, який розповідає про своє життя, зіткане з пригод та випробувань. Ви почуєте про його мрії, радості та переживання, які роблять кожен день унікальним та цікавим.

РІЗДВЯНА ПІСНЯ В ПРОЗІ, або різдвяне оповідання з привидами (Чарльз Діккенс)

Почнемо з того, що Марлі помер. І годі було в цьому сумніватися.

Свідоцтво про його поховання підписали священик, паламар, власник похоронного бюро і старший гробар. Його підписав Скрудж. А будь-який документ мав на біржі вагу, якщо Скрудж доклав до нього руку.

audioknyhy-ukrainskoiu-movoiu-dlia-ditei-slukhaty-onlain-bezkoshtovno-kentervilskyi-pryvyd-oskar-uaild-svit-kazok-audiokazky-audiokazka

КЕНТЕРВІЛЬСЬКИЙ ПРИВИД

У повісті все полягає на парадоксі: не привид лякає нових власників замку, а навпаки, сімейство сучасних американців наводить жах на родинного привида і доводить його до нервового розладу.

МАЛА БАБА ЯГА

Жила собі мала Баба Яга. Було їй усього сто двадцять сім років, а для Баби Яги, звісно, це ще зовсім молодий вік.

ДИКА КОЗА

Благородна тварина — дика коза.
Благородна i своію постаттю, коли, струнка й нiжна, стоїть вона серед кущiв лiщини або на зеленiй квiтучо-пахучiй галявинi лiсу нашого чарiвного.

МАВКА ВЕРБИНКА

Мавка Вербинка, що на день ховалася у великому дуплі старої верби над болотом, прокинулась й нашорошила вуха. Серце їй болісно стислося. Багато вже разів на своєму віку чула вона те собаче гавкання, ріжки, страшні постріли…

ПРОЩАННЯ З ВЕРБОЮ

— Ні, вербо, — каже. — З горіха я матиму горішки, з яблуні яблука, з вишень і слив наваримо варення. А з тобою в саду буде казка. Не рубатиму тебе!

Слон під ліжком

Іноді трапляються похмурі дні. Це закон природи. У такі дні заплутуються шнурки, з’являється пінка в какао, а в садочку на сніданок – сирна запіканка.

ХУХА – МОХОВИНКА

“Хуха-Моховинка”, Василь Королів-Старий Вона була останньою. Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона […]

ВІННІ-ПУХ ТА ЙОГО ДРУЗІ

Перед вами звичайний плюшевий ведмедик.

Як бачите, він спускається сходами слідком за своїм другом Крістофером Робіном, головою донизу, і перелічує східці власною потилицею: бум, бум, бум!

ГИДКЕ КАЧЕНЯ

Нема в тому біди, що з’явився на світ в качиному гнізді, якщо вилупився з лебединого яйця.

ЯК БУЛО НАПИСАНО ПЕРШОГО ЛИСТА

Він був просто первісним чоловіком, і жив печерно в первісній Печері, і майже не носив одягу, і не вмів ні читати, ні писати, та ще й не хотів цього вміти…

БУХТИК З ТИХОГО ЗАТОНУ

Але діти навіть не могли собі уявити, що вигадані ними створіння на зразок русалок, водяників, лісовиків і дивного Бухтика оживуть не тільки в їх фантазіях, але і в реальному світі.

КАЗКИ ПРО КАЛЮЖКУ

Жила собі калюжа. Усі довкола любили її та називали лагідно – Калюжкою. Була вона дуже охайною і завжди стежила за собою. Нікому не відмовляла – хоч собаці забіглому напитись, хоч горобцям викупатися – завжди, прошу.

СТЕПОВА КАЗКА

Ніхто вже не пам’ятає, відколи стоїть посеред степу отой Курінь —хатка не хатка, бо ні стін, ні вікон, ані димаря; одначе й стіжок нестіжок, бо двері є.

ХАТКА В БЕРЕЗОВОМУ ЛІСІ

Колись давно-давно біля самого лісу, де протікає річка Снивода, жили собі дід та баба. В них було невелике поле, огород і зелений-зелений лужок.

БІЛЯ КОВЧЕГА О ВОСЬМІЙ

– Ви можете уявляти собі Бога таким, як вам заманеться, – пояснив Ной, – але він є скрізь, у кожній людині, в кожній живій істоті, в кожній рослині…

НЕЗНАЙКО НА МІСЯЦІ

З того часу як Незнайко побував у Сонячному місті, минуло два з половиною роки. Для нас із вами це не так уже й багато, але для маленьких коротульок два з половиною роки — строк дуже великий.

ВАЛЕНТИН та АЙШІТЕРУ

Чотирнадцяте лютого не передбачало нічого романтичного. Принаймні мені… Помінявшись вихідними, я зголосилася підмінити Неллі в магазині (працюю я в ювелірній крамниці ‘Soulmate’* на 3-й Авеню), – у неї сьогодні романтична вечеря з хлопцем. А я «все одно це свято терпіти не можу».

БЕМБІ, Фелікс Зальтен

Він з’явився на світ у дрімучій гущавині, в одному з тих невеличких лісових сховків, які нелегко помітити сторонньому оку, хоч вони начебто й відкриті з усіх боків.

Про ГРІНЧА, який украв РІЗДВО!

Грінч не зносив Різдва! Взагалі! Ані в місті, ні вдомі.
Не питайте чому, бо причини йому невідомі.
Може, голову Грінчу прикрутили не так, як треба.

МОНСТР з-під мого ліжка

Темна-претемна ніч. Місто, як завжди, заплющило очі, вимкнувши світло у будинках. Тиша! І в ніякому разі не смій заважати цій тиші. Навіть, якщо тобі не спиться!

КАЗКИ ПО ТЕЛЕФОНУ

Кожного вечора рівно о дев’ятій синьйор Б’янкі, хоч би де він був, викликав по телефону Варезе й розповідав доньці казочки. Ці казочки були коротенькі.

Покахонтас-аудіоказка-українською-мовою-слухати-онлайн

ПОКАХОНТАС

Але Покахонтас вказала йому на качан кукрудзи:”Ось це має той самий колір,-засміялася вона. – Але воно набагато коштовніше, оскільки може прогодувати тебе!”

Пригоди НЕЗНАЙКА і його товаришів

Так його назвали за те, «що він нічого не знав». Він носив яскраво-блакитний капелюшок, жовті, канаркові штани й оранжеву сорочку з зеленою краваткою.